Техкомунбуд: перший рік – найтяжчий?
Швидко промайнуло кілька місяців (вже близько року) від створення у Шишацькій об’єднаній громаді комунального підприємства “Техкомунбуд”. Наче вчора депутати селищної ради затверджували назву новій організації, штат, програму фінансової підтримки, а вже сьогодні важко уявити, як без неї обходилися раніше. Мабуть, немає такого населеного пункту в громаді, де б не встигли попрацювати на благоустрої “техкомунбудівці”.
“Штаб” стратегічно важливого об’єкта на цей момент розташований у приміщенні редакції “Сільського життя”. Тож із працівниками комунального підприємства пересікаємося досить часто. Крім звичного “Доброго дня”, його керівнику обов’язково звучить запитання: “А що у нас з дорогами (туалетами, автобусами, клумбами...)? Зазвичай відповідь (скорочений варіант) звучить так: “Знаю. Треба. Робимо”. Єдине, на що нарікає співрозмовник: щоб вирішити усе найважливіше (а іншого просто немає!), катастрофічно не вистачає часу і людських можливостей.
Що ж із цього важливого списку таки дійсно вдалося зробити? - з таким запитанням звертаємося до директора КП “Техкомунбуд” Петра КОРСУНА, підсумовуючи перший рік з життя підприємства.
- Найболючіше - дороги. Петре Івановичу, зважаючи, як пізно розпочали їх ремонтувати, чи встигнете усе, що запланували?
- Давайте по порядку. Що вже зроблено: поточний ремонт вулиць в населених пунктах нашої громади. На це витрачені кошти місцевого бюджету - 1 мільйон 294 тисячі гривень. Над чим працюємо: ремонтуємо дороги між населеними пунктами. Це 16 доріг, що перебувають у віданні Служби автомобільних доріг України. На їхній поточний ремонт залучені кошти місцевого бюджету - 2 мільйони 897 тисяч гривень; співфінансування місцевого (217760 гривень) і обласного (1 мільйон 88 тисяч 850 гривень) бюджетів. Тут триває ремонт на напрямках Сагайдак - Кирпотівка - Принцеве, Маликівщина - Шафранівка, Велика Бузова - Тищенки. Ці роботи, гадаю, ми встигнемо виконати. У цьому напрямку фінансування сер-йозно непокоїть шлях Загрунівка - Воскобійники. Але роботи розпочалися вже й там. Щоб мати шанс встигнути все і скрізь, залучили кілька бригад дорожників. По Шишаках полагодили провулок Сільгосптехніки, вулиці Дерія і Павлика; триває капітальний (центр) і поточний ремонт вулиці Кирила Осьмака. Приступили до шляхів, кошти на ремонт яких надійшли з районного бюджету: Шишаки - Лейкове (міст і за мостом), Шишаки - Яреськи (до Бутової гори) та вулиця Максименка (що веде до так званого Байдака біля Псла в Шишаках і вже на момент нашої розмови відремонтована). Найпроблемнішим напрямком фінансування, який ми, вірогідно, не встигнемо освоїти, залишаються інвестиційні кошти. Це 6 мільйонів 70 тисяч гривень, заплановані на ремонт доріг державного значення, що проходять через населені пункти нашої громади: Сагайдак, Шишаки, Баранівка, Михайлики, Пришиб, Воронянщина.
- У чому проблема з освоєнням цих коштів і, якщо покласти руку на серце, чия вина?
- Зараз гальмує ремонт доріг єдине - немає асфальту. Мабуть, усі помітили, які золоті дні подарував нам вересень, початок жовтня. А дорожники цей час “простоювали”, бо не було асфальту. Наш місцевий асфальтобетонний завод часто виходив зі строю, не міг впоратися з навантаженням. Привезти асфальт з іншого місця - не так просто. Усі проекти на ремонт доріг прив’язані до нашого заводу, в документації вказана відстань саме до нього і, відповідно, закладена у вартість ремонту.
- Одне слово - бюрократія... Мабуть, це і є найбільший бич нашого суспільства. Всі кричать: корупція! корупція! А насправді - бюрократія...
- Практично ми готові були розпочати ремонт доріг ще в липні. Однак відповідні документи “зависли” в Мінрегіонбуді на півтора місяця! Не знаю, що саме завадило чиновникам оперативно виконати свою роботу - чи літні відпустки, чи поточні справи, однак такий важливий для нас час було втрачено. Хоча, якщо таки покласти руку на серце, й наша вина в цьому є. Затягли з проектами. Треба було не чекати з моря погоди, а починати раніше, освоювати власні кошти, а вже потім - інвестиційні. Ніхто тоді, правда, не знав, як краще. Щойно створена громада, щойно створене комунальне підприємство... Тепер можна безпорадно розводити руками, але правильніше - зробити висновки на найближче майбутнє. А зараз залишається молитися на погоду і асфальтобетонний завод. Чим довше вони нас не підведуть, тим більше встигнемо зробити із запланованого.
- На сесіях селищної ради депутати все частіше наголошують на проблемах з водопостачанням у багатьох селах Шишацької об’єд-наної громади. Зокрема, на останній йшлося про Хвощове, Велику Бузову, Великий Перевіз, Самари, Сагайдак...
- На цей момент на балансі комунгоспу перебуває лише одна башта - Пришибська. Це єдиний населений пункт, де реально наше комунальне підприємство може впливати на водопостачання. І там не без проблем. Адже три з половиною гривні за куб води не виправдовують навіть затрати на електроенергію. Ціна повинна бути принаймні від семи гривень шістдесяти копійок. Взагалі щодо проблем з водою в наших селах... Справа в тому, що використовувати бюджетні кошти на ті речі, яких немає у нас на балансі, ми не можемо. Ось на останній сесії депутати виділили 100 тисяч гривень на вирішення питання щодо забезпечення водою жителів Хвощового. Однак використати їх за призначенням у найближчий час не вийде. Моя думка така: потрібно створювати своє - або окреме комунальне підприємство із водозабезпечення, або відповідний відділ при “Техкомунбуді”.
- На цій сесії, яку ви згадали, також виділені чималі кошти на озеленення усіх куточків громади. Зокрема на придбання саджанців - близько 107 тисяч, облаштування теплиці - 62400 гривень.
- Про це ми говоримо з весни: треба наводити в селах красу. Треба. Можливо, це не так важливо, як дороги і вода, однак відкладати на потім не слід. Адже водночас Шишаччина не зазеленіє і не заквітує. Усе хороше напрацьовується роками. Осінь - найкраща пора для саджанців. Щоб у майбутньому мати можливість забезпечувати наші населені пункти своєю розсадою квітів, плануємо придбати теплицю, встановити там дров’яний котел. Та й працівники з благоустрою будуть взимку з роботою, що теж важливо. Взагалі, якби хтось забрав собі оці трикляті клопоти з дорогами, то по благоустрою ми б розвернулися на всі сто... А так просто немає фізичної можливості все встигнути.
- До речі, чи вистачає у сезон робітників по благоустрою? Адже на них покладає надії кожне село.
- Ще б чотири людини не завадили. Цей рік, звичайно, був складним. По-перше, знаходили спільну мову з керівниками старостатів, намагалися налагодити продуктивну співпрацю. Були й непорозуміння, однак, як кажуть, у спорі народжується істина. Так і ми вчимося працювати однією командою. По-друге, за останні роки у кожному селі назбиралося чимало роботи для вправних людських рук і сучасної техніки. Щось устигли облагородити цього року, щось - будемо змінювати у наступні. Починати, звичайно, важко.
- До кінця цього року у планах громади був ще один важливий пункт: автобусне сполучення між селами. Це обіцяла людям, спираючись на слова керівників, і наша газета. Час спливає. То як - будемо брехунами чи не будемо?
- Усі необхідні документи для отримання ліцензії - на погодженні в Києві; для дозволу на перевезення - в області. Як тільки повернуться (а столичні чиновники запевнили нас, що це буде ось-ось), запустимо рейси. Маршрути вже розплановані: Шишаки - Яреськи; Шишаки - Сагайдак (із заїздом у Тищенки); Шишаки - Жоржівка (Христівка); Шишаки - Ковалівка (через Великий Перевіз, Баранівку, Покровське); Шишаки - Воскобійники (Вертелецьки), через Великий Перевіз, Баранівку, Ковердину Балку; Шишаки - Чернишівка - Гоголеве - Пришиб - Книші (із заїздом у Шафра-нівку). На Яреськи будуть ходити чотири рейси щодня, крім вихідних. У неділю курсуватиме вечірній рейс до поїзда. В інші напрямки автобус їздитиме двічі на тиждень (два рейси). Попередньо ми обрахували і вартість одного кілометра - 43 копійки.
- А як вирішується питання з базою для техніки? Де взагалі планує оселитися “Техкомунбуд”?
- Розглядаємо можливість використання території і приміщень, де колись знаходилася служба райгазу. Також обговорюємо створення щось на зразок допоміжної бази “Техкомунбуду” в Михайликах. Щоб там на постійній основі зберігалася і використовувалася найнеобхідніша для благоустрою техніка: трактор, причіп, сніговий відвал, косарка. Вона буде обслуговувати не тільки Михайликівський, а й інші, суміжні за територією старостати.
- Що із великої техніки було придбано цьогоріч?
- Раніше закуплені трактор МТЗ-82, косарка, відвал, “газелька”; виділені кошти з обласного та селищного бюджетів для придбання сміттєвоза та асенізаційного автомобіля…
- Ця машина, як я розумію, повинна частково вирішити проблемне питання з громадськими туалетами в Шишаках?
- Так. Самі біотуалети придбані ще влітку. Однак встановлювати їх без відповідної техніки, яка б відкачувала нечистоти, не було сенсу. Крім цього, допомога асенізаційної машини знадобиться і для надання подібних послуг населенню. Трактор з допоміжним знаряддям, автомобілі - це, так би мовити, великогабаритні придбання. А протягом року були закуплені й інші речі, важливі для повсякденного життя мешканців громади. Дещо вже служить потребам людей, дещо буде встановлено незабаром. Зокрема, маємо у розпорядженні чимало урн і сміттєвих баків, автобусних зупинок, паркових лавочок. Влітку всі були задоволені місцями відпочинку вздовж Псла (столами, лавочками та мангалами), що були встановлені працівниками “Техкомунбуду”. До речі, цю добру справу ми продовжимо наступного року, бо не в усіх селах встигли зробити подібні куточки відпочинку. Тепер у нагоді працівникам нашого підприємства (а відтак - і всій громаді) стане й нещодавно придбана стрічкова пилорама.
- Інколи депутати на сесіях закидають вам, що біжите поперед поїзда: немає машини - купили біотуалети, немає приміщення - купили пилораму, немає бази - придбали автомобіль...
- Усе й одразу не купиш. А так потихеньку, сьогодні одне, завтра - інше, й забезпечимо комунальне підприємство усім необхідним і воно зможе повноцінно функціонувати.
- Підбиваючи підсумки цьогорічної роботи, аналізуючи невдачі й успіхи, що плануєте на найближчі місяці?
- Ми починали нашу розмову з доріг. У своїх найперших планах повертаюся саме до цієї теми. Треба якнайраніше подумати, що будемо ремонтувати наступного року. В ідеалі - у грудні зробити дефектні акти на дороги, протягом зими - проектно-кошторисну документацію. А навесні, на подив усім спантеличеним такою оперативністю жителям громади, розпочати ремонт доріг. Це я кажу і жартома, і всерйоз. А якщо серйозно про серйозно, то треба зустрічати зиму. У нас в районі намалювалася кепська картина з піском. Його ніде нема. Взагалі в області є тільки один офіційний піщаний кар’єр - в Лубнах. Щоб приготувати суміш для посипання доріг, треба закупляти пісок. І це проблема не лише громади, а й всього району. На районному рівні також слід оперативно розробити графік очищення доріг від снігу. Щоб за кожним підприємством, яке має відповідну техніку, була зак-ріплена певна територія. Щоб кожен знав свою роботу і потім ми не з’ясовували, чого отам і отам не чищено. “Техкомунбуд” готовий взяти конкретну частину відповідальності на себе. Пріоритетом у нас, звичайно, будуть дороги до шкіл і дитсадків.
- Не пригадую практично жодного засідання сесії селищної ради (яких уже відбулося аж 16!) без питання про “Техкомунбуд”. То на те треба кошти, то на інше. Мабуть, жодного разу депутати вам не відмовили. Гадаю, сила вашого переконання не вичерпається і в наступному році? Це я теж і жартома, і всерйоз. Що буде край треба наступного року?
- Нам край потрібен бульдозер, дорожньо-прибиральна техніка. Треба наводити лад із сміттям. Не знаю, чи це реально буде придбати наступного року, але планувати, як і мріяти, не заборонено. Варто також подумати про закупівлю машини для ямкового ремонту доріг. Що заважає створити свою міні-дорожню службу з п’яти-шести осіб? Будуть люди, буде техніка - можна виконувати поточний ремонт самотужки. І ні від кого не залежати...
- Як кажуть, залишається додати єдине: Бог нам, жителям громади, у поміч.
Алла ДЕРІЙ.
(На фото: директор "Техкомунбуду" Петро Корсун та керівник "Автодорбуду" Анатолій Петлюх обговорюють капітальний ремонт вулиці Поділ в Шишаках. Користуючись нагодою, Петро Іванович привітав колегу, усіх дорожників і водіїв з професійним святом. Побажав представникам цієї нелегкої чоловічої професії міцного здоров’я і незмінного успіху!)
