Кому потрібні наші дороги?
Ну, звичайно, нам. Відповідь напрошується саме така. Але давайте про все по порядку. Як відомо, у наших доріг (себто тих шляхів, якими ми найчастіше пересуваємося, їдучи населеними пунктами Шишаччини, прямуючи з нашого краю у різні напрямки) є три власники. Є три структури, котрі відповідають за певні дорожні артерії.
Дорогами державного значення опікується Служба автомобільних доріг у Полтавській області (регіональний підрозділ Державної служби автомобільних доріг України, "Укравтодору"). У нас така дорога одна: Лубни – Миргород – Опішня.
Порівняно нещодавно створеному Агентству місцевих доріг Полтавської області підпорядковані автошляхи обласного і районного значення. Вони передані державою на баланс обласної державної адміністрації і тепер називаються дороги загального користування місцевого значення. Таких у нас чимало: ці дорожні артерії з’єднують наші населені пункти між собою, прямують вусібіч повз або через них. Зазначимо, що і Служба, і Агентство – державні підприємства.
І нарешті третя категорія – це дороги у межах населених пунктів (і асфальтовані, і щебеневі, і грунтові), котрі належать відповідному органу місцевого самоврядування: селищній чи сільським радам.
Як кажуть, чим більше в домі хазяйок, тим менше порядку. Саме так виходить і з нашими дорогами. Найпроблемніше викручуватися з цієї ситуації саме місцевій владі: бо людям неважливо, де чия дорога. Бо для людей обласна служба чи агентство – поняття далеке й абстрактне, а своя рада – тут, на місці, то й має за все відповідати.
Тому запитань у громадян, звичайно, більше, ніж у влади відповідей. Чому цьогоріч ми так і не дочекалися ремонтів на багатьох аварійних ділянках саме шляхів загального користування? Чому доїхати до Полтави усе більше стає для шишачан іспитом на виживання? Чому цього сезону уперше за чимало десятиліть ніхто навіть не намагався впорядкувати дорогу напередодні Сорочинського ярмарку? На ярмарок у земляків-оптимістів була остання надія, але й та не справдилася…
Які дороги загального користування нам треба чи не треба ремонтувати (і в якому обсязі) - вирішують в області. Звідти спрямовують кошти, інколи залучаючи до співфінансування й місцеві бюджети.
Агентство за тендерною процедурою вибирає підрядника для дорожніх робіт (той, у свою чергу, може залучити супідрядника) – і доки ці конкурсно-обиральні процедури (а по-простому, торги) відбуваються, наступає осінь. А потім ще й виявляється, що підрядник чи супідрядник набрався замовлень і в принципі вже не встигає усе виконати вчасно (інколи немає для цього відповідного ні технічного, ні людського ресурсу), і тому обирає заробітніші ділянки, а всі інші залишає напризволяще…
Саме дороги загального користування і є нині найгарячішими на території нашої громади. І не тільки у весняно-літньо-осінній період, але й у складний зимовий час. Бо саме тоді від проблем ремонтних на дорогах ми переходимо до проблем із сніговими заметами та ожеледицею. І шукати шляхи вирішення цих проблем бажано до їхнього початку.
Тому на нещодавній оперативній нараді в Шишацькій селищній раді, вивчаючи ситуацію з готовністю відповідних служб до зимового періоду, забили на сполох: наші дороги знову нікому не потрібні. Знову вони стають заручниками тендерних процедур і з високою ймовірністю незабаром від села до села нам доведеться вручну прокладати тунелі (якщо буде багато снігу) або пересуватися тільки на ковзанах (у разі ожеледі). Це невеселий жарт, але на сьогодні реалії такі: підрядник, котрий переміг у тендері і повинен у зимовий період відповідати за належне утримання доріг загального користування на теренах Шишаччини, немає ні можливостей, ні великого бажання брати цю ношу на свої плечі. Він шукає супідрядника, але й з цим велике питання. Зазначимо, що лише у нашому районі таких шляхів близько 300 кілометрів, а виконавець замахнувся на обслуговування чотирьох районів!!!
Зважаючи на те, що зима на порозі і деякі регіони України вже відчули її подих несподіваними опадами, нам є за що хвилюватися.
Спокійніша ситуація з дорогами, що перебувають у віданні селищної ради (це майже 130 кілометрів асфальтованих шляхів). Частину цих життєво важливих артерій забезпечать розчисткою і посипанням, як і раніше, агропідприємства та фермерські господарства. Зокрема «Воскобійники», «Нива», «Швадронівське», «Лотос», «Росток» обслуговують дороги на прилеглих територіях, за що отримують відшкодування із селищного бюджету. Агрофірма імені Довженка дбає про дороги на своїх напрямках у рахунок угоди про соціальне партнерство. Частину шляхів візьме під свою опіку «Техкомунбуд». Комунальне господарство має у своєму розпорядженні 10 одиниць техніки, необхідні запаси пально-мастильних матеріалів та піщано-сольової суміші. Загалом у селищному бюджеті для цього було передбачено 340 тисяч гривень. У зимовий період на розчистці та посипанні доріг постійно працюватимуть близько двадцяти техкомунбудівців. Буде забезпечено цілодобове чергування у телефонному режимі, готовність до виїзду аварійної бригади з необхідною технікою.
Звичайно, усього й відразу, навіть у разі належної підготовки, не охопиш і не врахуєш. Ми не знаємо, які сюрпризи цьогоріч готують нам природні аномалії, що все частіше стають закономірністю. Тому звертаємося з проханням до жителів нашої громади: давайте переживати труднощі у взаємному розумінні та підтримці. При снігопадах чи інших складних погодних умовах технічні та людські зусилля комунального господарства, у першу чергу, будуть спрямовані на забезпечення функціонування медичних, освітніх закладів та автобусного сполучення. Далі слід подбати про соціальну інфраструктуру (зокрема, про доступність до місць, де можна придбати найнеобхідніше – хліб тощо). А вже потім у міру можливостей будуть розчищатися всі вулички, провулки і закутки населених пунктів громади. Тому у разі потреби звертайтеся до чергового диспетчера комунального господарства, повідомляйте про ситуацію, в яку потрапили, і зберігайте спокій. Запам’ятайте або занотуйте номер чергового: 0958143368.
Як будемо виходити із ситуації з дорогами загального користування? – питання залишається відкритим. Частково можна було б задіяти «Техкомунбуд» - наскільки це можливо, зважаючи й так на значний обсяг робіт на дорогах у межах населених пунктів. Однак аби комунальне господарство селищної ради у законний спосіб могло обслуговувати дороги, що НЕ перебувають на балансі селищної ради, потрібен договір з підрядником і оплата таких послуг. Потрібна розумна, ділова співпраця, якої на цей момент немає.
Ситуація парадоксальна і для багатьох жителів громади не зрозуміла: чому село наше, а дорожнє полотно, яке проходить через нього – не наше? Чому у селах дороги чиститимуть, а між ними – ні?
Аби цю проблему не доводити до повного абсурду, на згаданій нараді прийнято рішення терміново звернутися до Агентства місцевих доріг Полтавської області, підрядної організації з вимогою прояснити причини проблеми і шляхи її вирішення. У курсі цієї справи і представники районного керівництва. Сподіваємося на їхню підтримку, адже це самий той випадок, де консолідація зусиль піде на користь усім. Хай дороги у нас різні, але люди одні.
Отож офіційні звернення надіслані. Але чи розчистять ці листи наші дороги взимку, чи захистять від ожеледиці – невідомо. Усвідомлюючи надзвичайність цієї ситуації та бажаючи її справедливого й об’єктивного аналізу, нагадуємо жителям нашої громади (та й усього району), що вони можуть звернутися за коментарем до безпосередніх учасників подій: Полтавської обласної державної адміністрації, Агентства місцевих доріг Полтавської області та підрядника – ТОВ «БК «СТАРТ-ІНВЕСТ».
Прес-служба Шишацької селищної ради.
